ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. Здатність морських риб і тварин створювати і сприймати звуки відома здавна. Рибалки приморських країн з давніх-давен уміють приманювати рибу майстерним звуконаслідуванням (Наука.., 10, 1962, 40); // лінгв. Слово, що виникло шляхом наслідування природного звучання позначуваного ним предмета.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 501.