ЗВУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВУ́ЗИТИ, зву́жу, зву́зиш, док., перех.

1. Робити вужчим, зменшуючи ширину. В саду було тісно. Ятки, побудовані навмисне для лотереї і добродійного базару, звужували і без того не дуже широкі алеї (Л. Укр., III, 1952, 621); // Робити меншою розмірами площу чого-небудь. Людина, поборюючи простори, не звужує, а поширює їх (Кулик, Записки консула, 1958, 147); Скоряючись наказам свого володаря, рать сіверянська і зовсім звузила поле брані (Міщ., Сіверяни, 1961, 210); Поле мережива легко можна розширити або звузити, досить тільки збільшити або зменшити довжину початкового ланцюжка (В’язання.., 1957, 73); // Робити вужчим, тіснішим (одяг, взуття). Штани підкоротив [Федір] і звузив так, що навіть дивно було: як він одягає і скидає їх? (Ткач, Арена, 1960, 26); — Хай сторожує [Лукіян], тільки щоб халяви звузив, а то вони у нього заширокі… (Чаб., Катюша, 1960, 164); // Створювати видимість вузького або вужчого, ніж є насправді (про форми, лінії і т. ін.). Поліні не сподобалось його пальто, яке стягало, звужувало плечі, робило їх прямими й малими (Хор., Місто.., 1962, 51).

Зву́жувати (зву́зити) гу́би (уста́) — наближати губи одну до одної, стискаючи їх. Тітка звузила уста так сильно, що стали якоюсь ниткою (Коб., І, 1956, 133);

Зву́жувати (зву́зити) о́чі — зближувати повіки, майже закриваючи очі. Увечері Гриць прибіг..— Здоров, здоров, хазяїне! Так нема, кажеш, бога? — звужує очі Дмитро. Підпарубок спаленів і мовчки покосився на Докію (Стельмах, II, 1962, 392); Савченко.. спалахнув, гнівно звузив очі (Збан., Сеспель, 1961, 352).

2. Зменшувати, скорочувати, обмежувати кількість, обсяг і т. ін. чого-небудь. Купуючи закордонні вироби для задоволення своїх потреб, створюючи у своїх маєтках ремісниче виробництво, ..феодали тим самим звужували ринок для збуту міської ремісничої продукції (Іст. УРСР, І, 1953, 159); Сиза мла звужувала день (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 518); «Заокеанський Гарт» існував до половини 1929 року. Виїзд з Канади в січні 1927 р. І. Кулика звузив його діяльність, а з виїздом М. Ірчана (травень 1929 р.) «Заокеанський Гарт» припинив своє існування (Вітч., 2, 1964, 162); // Збіднювати, спрощувати форму, зміст чого-небудь. — Отже, я для вас тільки свіжа голова, більше нічого? — Ну, навіщо ж так звужувати питання,— засміялись інженери (Собко, Справа.., 1959, 168); Буржуазія «хоче» обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття.. (Ленін, 19, 1950, 96); // до чого. Збіднюючи, спрощуючи, підміняти що-небудь менш складним, зводити до чого-небудь, обмежувати чимось. Впровадження в побут і взагалі в життя людей святковості — серйозна суспільна проблема, її не можна звузити тільки до необхідності боротьби проти релігійних пережитків (Нар. тв. та етн.. 3, 1964, 7).

Зву́жувати (зву́зити) ко́ло (кільце́): а) оточуючи, щоразу більше наближатися до середини. Народ захоплений танцем і все звужує коло, так що танцюри мов у криниці (Коцюб., II, 1955, 241); б) рухатися одночасно з різних боків в одне місце. Навколо ні душі живої. Тільки вони [німці], в зелених мундирах, з автоматами, йдуть з усіх боків, все тісніше звужуючи коло (Кучер, Голод, 1961, 422); в) (чого) обмежувати широту діяльності, інтересів, бажань і т. ін. Не може рухатись вперед те мистецтво, яке свідомо звужує коло досліджуваних ним явищ життя, обмежується відтворенням тільки негативних його сторін (Літ. Укр., 12.1 1965, 1); Гестапівці звузили кільце своїх розшуків і таки напали на слід (Цюпа, Назустріч.., 1958, 207);

Зву́жувати (зву́зити) о́брій — робити вужчою видиму лінію горизонту. Швидко темніло. Важкі хмари налягли на засніжений степ і звузили обрій (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 119); Зву́жувати (зву́зити) ра́мки (о́брії) чого — обмежувати коло своєї діяльності, інтересів, завдань і т. ін. У новому фільмі «Арсенал» я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (Довж., І, 1958, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 499.