Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 135.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 135.