ЗВО́ЗИТИСЯ, иться, недок. Пас. до зво́зити 1, 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 494.

Зво́зитися, жуся, зишся, сов. в. звезти́ся, зу́ся, зе́шся и звози́тися, жу́ся, вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась. Мет. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 135.