ЗВОГЧІ́ТИ, і́є, док. Стати вогким, вологим: відволожитися. Дощ позаливав усе: порох звогчів, мушкети не беруть (Кач., II, 1958, 453).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 490.