ЗВИ́ХНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. звихну́ти і звихну́тися. — Він казав, що звихнення ноги в неї не дуже небезпечне (Коб., III, 1956, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 475.