ЗВИРОДНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. звиродні́ти.— Тисячу разів гірша розпуста є між багачами.. Тільки панська розпуста не з біди, не з розпуки, а з розкошів, з пересичення, із звиродніння… (Ірчан, II, 1958, 290); Революція [Велика Жовтнева] захистила й весь світ, відвернула від нього загрозу звиродніння, загибелі цивілізації (Рад. Укр., 25.VІ 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 473.