ЗВИ́КЛО. Присл. до зви́клий 2, 3. Артіль працювала відрядно, від кубометра вийнятої скелі, працювала звикло, методично (Коцюба, Нові береги, 1959, 80); Оля.. вставала разом із батьком і звикло вливалася в жвавий.. людський потік своєї вулиці (Сенч., Опов., 1959, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 472.