ЗВИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. звика́ти. Чи, цього [працювати секретаркою] прагнула вона? Звичайно, для першого разу, для звикання, може, й так слід починати (Ле, Міжгір’я, 1953, 418).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 471.

Звика́ння, ня, с. Привыканіе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 130.