ЗВЕ́РШЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до зверши́ти. Газета «Правда» робиться для народу. Вона живий літопис його славних діянь, звершених під мудрим керівництвом Комуністичної партії (Наука.., 5, 1962, 5); Він п’янів не стільки від кохання, скільки від свідомості, що помста за давню поразку звершена (Руд., Остання шабля, 1959, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 468.