ЗВЕ́РГНУТИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. зве́ргнути. В обагрених хмарах, в димах над пожаром, Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (Бажан, І, 1946, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 464.