ЗВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звезти́ 1-3. Хліб був уже знятий місцями і звезений, так що на полі де-не-де стояли копи (Григ., Вибр., 1959, 307); На будівельному майдані люди складали в штабелі звезене дерево (Ле, Право.., 1957, 293); Тут, у степах, могили їх [скіфів] царів — кургани, а «камінні баби» з курганів звезені поміщиками і складені в Асканії-Новій (Довж., III, 1960, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 463.