ЗВЕДЕНИ́ЦЯ, і, ж., діал., заст. Покритка. Вітер шумить, сором до села наносить, зведениці дорогу стелить (Черемш., Тв., 1960, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 463.

Зве́дени́ця, ці, ж. Обольщенная мужчиной дѣвушка, имѣвшая ребенка. Вх. Зн. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 128.