ЗВАЖНІ́ТИ, і́є, док.

1. Стати важчим, поважчати; обважніти; // Наливатися (про зерно, плоди). Металевим наливом Колос жита зважнів, Урожаєм щасливим Жде не діждеться жнив (Дор., Літа.., 1957, 34); Гранат квітує коло хати.. А згодом там зважніє плід, Що прибавляє людям літ (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 58).

2. Стати втомленим, втратити легкість, рухливість.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 458.