ЗВАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. зважли́вий. * Образно. Міцна, весела, трохи насмішкувата зважливість дивилась на них з очей дівчини (Тудор, Вибр., 1949, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 458.