ЗВ’Я́ЗОК, зка, ч., діал. В’язка (у 1 знач.). З його пліч упав дров зв’язок грубий (Фр., XIII, 1954, 135).
ЗВ’ЯЗО́К, зку́, ч.
1. Спілкування, можливість спілкування з ким-, чим-небудь. Між осавулами їхав для зв’язку один татарин у гостроверхій шапці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 301); Зв’язок єдиний — стук крізь стіни — єднав їх думи і серця (Сос., II, 1958, 494); У першу чергу він сподівався встановити зв’язок із своїми однодумцями (Чорн., Визвол. земля, 1959, 223).
2. Засіб спілкування на відстані. — КП мені обладнали? — спитав від порога.— Закінчують, Степане Івановичу. Зв’язок протягнули. Рація на місці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 8); Телефонний зв’язок з штабом батальйону обірвався. Телефоніст, тримаючись рукою за провід, поповз назад до села шукати обрив (Трубл., І, 1955, 43).
3. Установа чи установи, що забезпечують технічні засоби спілкування на відстані. Степан.. почав скидати потертого кітеля з блискучими гудзиками, на яких видніла емблема міністерства зв’язку (Кучер, Трудна любов, 1960, 126); Начальник районного відділу зв’язку Волинчук здивувався з моєї несподіваної появи (Жур., Звич. турботи, 1960, 43); // Служба, що налагоджує і здійснює спілкування на відстані військових частин і партизанських загонів. Самієв кинув мінометників разом з полковими артилеристами та ротою зв’язку в зовсім інший кінець — в західний сектор лісу (Гончар, III, 1959, 451); Лісова землянка партизанського зв’язку була зовсім близько (Смолич, Ми разом.., 1950, 52).
4. перев. мн. Ділові, офіційні і т. ін. відносини, стосунки між ким-, чим-небудь. Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв’язків між людьми в громадах і між громадами (Фр., VI, 1951, 37); Величезний вклад у справу розвитку культурних зв’язків з зарубіжними країнами вносять учені Радянської України (Цюпа, Україна.., 1960, 122); Дружні зв’язки промислових підприємств Радянської Латвії з підприємствами Української РСР та інших республік винятково широкі (Ком. Укр., 6,1965, 62); Все дужче і глибше замислювався Тарас над долею свого українського народу, над кревним зв’язком його з російським народом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 159); Зміцнів зв’язок партійної освіти з життям (Рад. Укр., 27 .VIII 1959, 1); // Інтимні стосунки. [Кай Летіцій:] Сабіну.. засуджено за зв’язок нечистий з рідним братом (Л. Укр., II, 1951, 368); // тільки мн. Близьке знайомство з впливовими особами. Єдину надію покладав Сава Петрович на Галагана: зв’язки в нього і в суді і з Інспектором земських шкіл (Головко, II, 1957, 374); Він.. самовпевнений до нахабства, почувається, що у нього є і зв’язки, й гроші (Ю. Янов., І, 1954, 202).
Роди́нні зв’язки́ — взаємини, стосунки між ким-небудь на основі кровної спорідненості. Цивільних людей було мало, і, напевно, коли б не родинні їх зв’язки з флотськими, то вони б і зовсім тут не жили (Кучер, Чорноморці, 1956, 17).
5. Співвідношення між різними факторами, явищами, подіями і т. ін., засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості. Радянська біологічна наука з величезної багатоманітності зв’язків в органічній природі розкрила найбільш істотні зв’язки, які лежать в основі закономірного розвитку живих істот. Такою найголовнішою формою зв’язку і є зв’язок організму з умовами його існування (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 442); Між різними формами руху матерії є не тільки тісний і нерозривний зв’язок, але і відповідна супідрядність нижчих форм вищим (Ком. Укр., 9, 1962, 49); Не було сумніву, що ця пальба має якийсь прямий зв’язок із затримкою полку (Гончар, III, 1959, 436); // Послідовність, логічність (у мовленні, викладі думок і т. ін.). Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв’язок (Жур., До них іде.., 1952, 143); Між словами в реченні існує смисловий зв’язок, який можна виявити за допомогою питань (Грам. укр. мови, II, 1957, 7); // грам. Відношення між словами, словосполученнями. Граматичний зв’язок — зв’язок, в який вступають слова, виконуючи роль головних і другорядних членів речення (Сл. лінгв. терм., 1957, 43); Синтаксичні зв’язки бувають єдиним виразником роду деяких невідмінюваних запозичених іменників (Мовозн., XVIII, 1963, 35).
У зв’язку́: а) у відповідності, співвідносності з чим-небудь. Біографію героя в зв’язку з біографією народу розкриває в своєму романі «Юрко Крук» П. Козланюк (Рад. літ-во, 3, 1957, 15); б) залежно від чого-небудь. Роль кожного бійця в гірських умовах виростала набагато більше, ніж це було в умовах рівнин.. Воронцов добре враховував, які нові обов’язки покладаються в зв’язку з цим на партійно-комсомольський прошарок (Гончар, III, 1959, 96); в) з якої-небудь причини. Коли ж його допікали запитаннями, він відповідав, що.. в нього головні болі і що в зв’язку з цим лікарі надали йому відпустку на невизначений час (Тют., Вир, 1964, 63); г) з приводу чого-небудь. Вечорами — суперечки й розмови на громадські теми в зв’язку з діяльністю земств та міських самоврядувань (Моє життя в мист., 1955, 29).
6. Внутрішня близькість з ким-, чим-небудь. Ніколи перше не почував я так ясно зв’язку з землею (Коцюб., II, 1955, 230); Саме завдяки міцному зв’язку з народом і його творчістю майстри мистецтва і стають великими майстрами (Мист., 6, 1955, 8).
7. спец. Міцне сполучення, скріплення, з’єднання чого-небудь з чимсь. Практика показала, що одну панель краще встановлювати з допомогою підкоса, другу — горизонтальним зв’язком, третю — накидними захватами (Роб. газ., 22.VІІ 1965, 2).
8. хім. Виведення з вільного стану. Тепло і світло, що виділяються під час горіння, є не що інше, як звільнена енергія хімічних зв’язків (Наука.., 7, 1963, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 504.