ЗВ’ЯЗКОВА́, во́ї, ж. Жін. до зв’язкови́й2. Яринка після нашої втечі [з концтабору] була партизанською зв’язковою і розвідницею (Коз., Гарячі руки, 1960, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 503.