ЗБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Схил. Се кладовище велике, від церкви з гори збіччям аж у долину, кінчиться край бору (У. Кравч., Вибр., 1958, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 445.