Про УКРЛІТ.ORG

збір

ЗБІР, збо́ру, ч.

1. Дія за знач. збира́ти 7-10. Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112); Сади в плодах, врожаю збір, стави в степах теплили зір (Гонч., Вибр., 1959, 340).

2. Дія за знач. збира́ти 2 і збира́тися 1. Горілку, пиво, мед і брагу, Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167); У суботу в молодої Та великий збір, То ж сходяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр., I, 1951, 323); Подвір’я школи вже швидко заповнювалось повстанцями. Тут було призначено збір (Гончар, II, 1959, 100); // Сигнал збиратися. Заграли збір: сумно пролунали над річкою знайомі звуки труби, нагадуючи людям, що відпочинок закінчився, що час шикуватися в дорогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94); — Гайда до волості!..Збір грають! (Гончар, Таврія.., 1957, 332).

3. Нагромадження чого-небудь завдяки поступовому збиранню. Теокріт.. має цілу бібліотеку,— збір папірусів (Л. Укр., III, 1952, 728).

4. Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел. Буржуазні газети тримаються великими капіталами. Робітничі газети тримаються грошовими зборами самих робітників (Ленін, 19, 1950, 409); Перша вистава дала повний збір, друга не дала й чверті (Смолич, Театр.., 1940, 117); // іст. Форма податку. Подушне рік од року більшало, викупне доймало, земські та мирські збори все прибували та прибували (Мирний, IV, 1955, 205); На утримання органів управління, війська і суду на Україні [в XVII ст.] .. збиралися з селян і міщан численні податки і збори (Іст. УРСР, І, 1953, 274); У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).

5. Те, що набране шляхом зривання або піднімання з землі (про ягоди, гриби і т. ін.). Стало вже традицією, що Олена кожного року носила своєму вчителеві перший збір лісових ягід (Вільде, Сестри.., 1958, 9); // Те, що зібране з полів, городів, садів; зібраний урожай. Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин.. видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса (Фр., VI, 1951, 22); Це останній збір плодів — найщедріший і найпахучіший (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 15); Значним резервом збільшення валових зборів зерна є підвищення врожайності зернобобових і круп’яних культур (Рад. Укр., 6.I 1959, 2).

6. Група або юрба людей, яких зібрали або які зібралися в одне місце. Ой великий двір, та маленький збір,— чом не вся родинонька? (Сл. Гр.); І шум, і веселий збір гостей, і ясне світло од ламп.. ще більше її звеселили (Н.-Лев., IV, 1956, 91); Ніхто цього похорону не організовував, людей не скликав,— цей великий збір народу виник стихійно (Мельн., Коли кров.., 1960, 30).

7. Скликання, зустріч членів якої-небудь організації, общини і т. ін. для обміркування, вирішення чогось. Обіцяли побалакати про це на першому ж зборі (Мирний, V, 1955, 409); [Кембль:] Ми се тепера врадили на зборі, щоб батьку Годвінсону дім поставить (Л. Укр., III, 1952, 23); Звісна річ, бесіда йшла про одно, про недавній робітницький збір (Фр., V, 1951, 384); Весь край слов’янський чув крок дружин, Які спішать на збір у Дрогичин (Бажан, І, 1946, 302); // Організована зустріч піонерів з метою проведення якихось заходів. На криголамі, в теплій каюті, відбувся піонерський збір, присвячений дослідникам Півночі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 93); — Прочитай уважно всю книгу і той розділ, що найбільше тобі сподобається, прочитаєш на зборі загону (Збан., Старший брат, 1952, 7).

8. Короткочасна підготовка групи яких-небудь спеціалістів, зібраних з різних місць. — Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (Кучер, Чорноморці, 1956, 29).

Бу́ти в збо́рі — бути присутніми де-небудь (про певне коло людей); бути в повному складі. Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі (Мирний, III, 1954, 61); Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі (Гончар, II, 1959, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 443.

Збір, збо́ру, м.

1) Собраніе. Збір людей. Н. Вол. у. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? Н. п.

2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Зміев. у. Збір поганий, бо молока мало. Зміев. у.

3) мн. Збо́ри. Сборки. Свита… з маленькими зборами. О. 1862. VIII. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 124.

вгору