ЗБІГО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що збіго́висько. Довкола неї зчинилося збіговище народу (Фр., V, 1951, 136); Хай ночами сниться нам битва під Царицином, де лягло збіговище клятих ворогів (Уп., Вірші.., 1957, 78); Сьогодні буде збіговище у Миколи (Сл. Гр.); * Образно. У мене в ногах тут збіговища хмар; І скель понад ними мертвотні громади (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 441.