ЗБУТ, у, ч., ек. Продаж готової продукції або сировини. Швидке зростання і розширення виробництва при капіталізмі, в умовах злиднів народних мас та їх слабкої купівельної спроможності, веде до застою в збуті товарів, до припинення виробництва та криз (Нова іст., 1956, 130).
Знахо́дити збут — знаходити попит, купуватися (про товар і т. ін.). В горах знаходив збут найгірший крам (Чорн., Визвол. земля, 1959, 34); Ри́нок збу́ту див. ри́нок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 456.