ЗБУР’ЯНІ́ТИ, і́є. Док. до бур’яні́ти. Дивні дощі стривожили Теклю.. Збур’яніла картопля, вигнала билля, аби хоч пов’язалася (Горд., Дівчина.., 1954, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 456.