Про УКРЛІТ.ORG

збуджуючий

ЗБУ́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до збу́джувати 2-4. Весняна ніч, розлита навколо, — це збуджуючі пахощі землі, це кличний крик птахів (Скл., М. Щорс, 1938, 46); Під серцем затремтів збуджуючий радісний холодок (Донч., Дочка, 1950, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 454.

вгору