ЗБРОШУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зброшурува́ти. Тут [у журналі], крім звичних текстових сторінок, ілюстрованих фотографіями і малюнками, ви знайдете зброшуровані тонкі диски-пластинки — звукові сторінки (Рад. Укр., 14.II 1964, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 452.