ЗБРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Зробитися бридким. А старший, хоч і п’є відстояне вино, Як воду розлива, бо збридилось воно! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 451.