ЗБОРО́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Воїн. [Сотник:] Вітаю вас, зборонці України! (Стар., Вибр., 1959, 481); [Настя:] Чутка прогула, що зборонець Сулима з далекого походу повернувся (Коп., III, 1962, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 450.