ЗБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех. Колотячи рідину якимсь чином (мішаючи чим-небудь або струшуючи посудину, в якій рідина знаходиться), перемішувати її. Щоб мати мильний розчин, 20-30 грамів зеленого або простого мила розводять у літрі води, збовтують до утворення піни (Колг. Укр., 6, 1958, 34); Дід Дунай для чогось збовтав рідину, примружившись, глянув на пляшку, скривився і останню чарку підніс Івановій жінці (Стельмах, І, 1962, 30); // Колотячи воду в озері, річці і т. ін., скала-мучувати її. Прийшли Слони, ..збовтали моє озеро (Фр., IV, 1950, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 447.