ЗБЛИ́ЗУ, присл., рідко. Те саме, що збли́зька. Зблизу, на відсонні, рожевіли хвилясті тумани, мов спінене вино (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 735).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 446.