ЗБЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зберегти́. На матері приношена запаска, Збережена іще з дівочих літ (Воронько, Тепло.., 1959, 172); Саме Берест, якому Юрко показав свято збережений ним «Комуністичний маніфест», допоміг розібратися в цій «чудодійній книжечці» (Рад. літ-во, 3, 1957, 17); Він спершу пройшов повз Ладимка, не привітавшись. Потім зміркував — так не годиться, мусить бути збережена етика (Руд., Остання шабля, 1959, 543).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 428.