ЗБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Домовитися про що-небудь, погодитися на чомусь. І оце постановили скликати сход, були із Ліщинівки посланці — збалакались, що сход відбудеться (Головко, II, 1957, 260).

2. Зачепити що-небудь в розмові, розговоритися про когось, щось. Збалакалися про попів (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 426.

Збала́катися, каюся, єшся, гл. Разговориться о чемъ-либо, коснуться въ разговорѣ чего-либо. Збалакалися про попів. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 121.