ЗБАЙДУЖІ́ЛО. Присл. до збайдужі́лий 2. Він На все дивився збайдужіло, І в залах позіхав старих Так, як і в модних та нових (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 426.