Про УКРЛІТ.ORG

збайдужніти

ЗБАЙДУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до байдужні́ти. Що йому маєток дістався, не врадувало його надто. Казав, що навіть не зробило на його глибшого враження, що так уже збайдужнів (Коб., І, 1956, 198); Чому він, власне, має каратися за те, що збайдужнів до Лариси? (Руд., Остання шабля, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 426.

вгору