ЗБАДЬО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збадьо́рити. Лукія почуває, що й сама вона зараз, незважаючи на сутичку з Яцубою, чимось дивно збадьорена (Гончар, Тронка, 1963, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 425.