ЗБАГА́ЧУВАЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст, який збагачує корисні копалини. Збагачувальники обіцяють найближчим часом довести вміст заліза в концентраті до 58 процентів (Роб. газ., 10.I 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 424.