Про УКРЛІТ.ORG

заїдок

ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292); Бундючно підвелося над столом спечене порося, а при ньому і хрін-крепак, і редька з хвостиком, і цибулька з вусиком, і молода картопля, укропом посипана. А на заїдок до того всього можуть підоспіти ще й карасі в сметані (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 220); //Легка страва. — Корівка в дворі — не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Мушк., Серце.., 1962, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 131.

вгору