ЗАІНТРИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Дуже зацікавити, викликати зацікавленість. Захар Онисимович збагнув, що він заінтригував присутніх, а тому не поспішав з розв’язкою загадки (Дмит., Наречена, 1959, 199); — А я щось знаю! — знову повторив Митько, намагаючись будь-що заінтригувати друзів (Зар., Світло, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 130.