ЗАЯТРИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм., рідко. Загноїтися (про рану); // перен. Розтривожитися, роздратуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 423.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЗАЯТРИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм., рідко. Загноїтися (про рану); // перен. Розтривожитися, роздратуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 423.
Зая́тритися, рюся, ришся, гл.
1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166.
2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 120.