ЗАЯСНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заясні́ти. Ні битви не страшать у далях заяснілих, Ні підлість зрадників, ні хитрощі їх змов (Бажан, Роки, 1957, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 423.