ЗАЯСКРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заяскрі́ти [Сирени:] Поглянь, царице, З пітьми ночі вниз на хвилі, Млистим блиском заяскрілі (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 422.