ЗАЯРІ́ТИСЯ, і́ється і ЗАЯРИ́ТИСЯ, и́ться, док. Почати ярітися, яскраво засяяти, запалати. Готлібові очі заярілися рішучим огнем (Фр., V, 1951, 447); Вечором ще раз перевіряв [комісар] людей, подивлявся до всього аби скоротити час. І коли блідими бризками місячних променів на сході заярилася ніч, зібрався йти (Ле, Ю. Кудря, 1956, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 422.