ЗАЯ́ЛОВІТИ, іє, док. Не привести теляти в даному році (про корову). Мати.. згадує, що вдома немає чого й повечеряти дитині, бо клята Диска підвела — мала бути з телям та й знову заяловіла (Збан., Сеспель, 1961 426).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 422.

Зая́ловіти, вію, єш, гл. О коровѣ: быть безъ теленка (въ данномъ году). Як заяловіє корова, то продам. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 120.