ЗАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Захоплюючи що-небудь щипцями або чимсь подібним, затискувати.

2. рідко. Заліплювати вареники, пироги і т. ін. Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 420.

Защи́пувати, пую, єш, сов. в. защипну́ти, ну́, не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 119.