ЗАШЛЮЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до шлюзува́ти. * Образно. Було б найдоцільнішим розкрити причини, знайти корінь зла, відшукати і зашлюзувати джерела, з яких витікають потоки сірятини (Вітч., 8, 1958, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 416.