ЗАШВИДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. Почати швидко рухатися, поспішати. З раптовою рішучістю він підвівся і.. зашвидкував до автобусної зупинки (Рибак, Час.., 1960, 735).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 412.