Зашварґота́ти, ґочу́, чеш, гл.

1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.).

2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 117.