ЗАШАРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зашарі́ти. Трошки зашаріле від хвилювання обличчя сяяло задоволенням (Добр., Ол. солдатики, 1961, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 412.