ЗАША́РИТИ, рю, риш, док., розм. Почати шарити, шукати чого-небудь. У сінях тим часом почулися кроки, потім чиїсь руки зашарили напомацки по дверях, а коли знайшли клямку, повільно відхилили їх (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 412.