ЗАЧІ́СУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зачі́сувати. Волосся стригла [Марина] коротко, не морочила собі голови зачісуванням, і тому бувала переважно розпатлана — з чубчиком на лобі (Смолич, Мир.., 1958, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 409.