ЗАЧІ́ПЛИВО. Присл. до зачі́пливий. Коли вже відстугоніли польки й краков’яки, мазурки й вальси, на середину вийшла, зачіпливо поблискуючи чорними гарячити очима, Катерина Бурдейна (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 408.