ЗАЧІПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зачіпа́ти 1, 3, 6. Бачачи, до якого нещастя доводить гордість і ..зачіпання противників. Сови зареклися на віки вічні нападати на Ворон і на Круків (Фр., IV, 1950, 117); Звісно, все те зараз доходило до Йосипенка. І між прикажчиком і новим кучером почалися сварки, зачіпання (Мирний, IV, 1955, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 406.